ІМАНЕНТНІСТЬ, -ності, жін., філос. Властивість за значенням іманентний; внутрішня природа явища, процесу або об’єкта, що випливає з його власної сутності, а не з зовнішніх причин; внутрішня притаманність чому-небудь.
іманентність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |