іманентне
[imɑnɛntnɛ] Прикметник
Буква:І
Значення
-
ІМАНЕНТНЕ (іменник, сер. р., філос.). Внутрішньо притаманна сутність предмета, явища або процесу, що випливає з його власної природи, на відміну від зовнішніх, привнесених чинників; те, що існує та діє зсередини, як невід’ємна властивість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іманентне, р. іманентного, д. іманентному, з. іманентне, о. іманентним, м. іманентнім