Значення
-
ІМАНЕНТ, -у, чол., філос. Внутрішньо притаманна властивість предмета, явища або процесу, що випливає з його власної природи; те, що перебуває в межах самого об’єкта і не залежить від зовнішніх чинників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іманент, р. іманенту, д. іманентові, з. іманент, о. іманентом, м. іманенті, к. іманенте