ІМАМА́Т, у, чол.
1. У мусульманських країнах — форма правління, за якої верховна влада (духовна та світська) належить імамові; територія, що перебуває під такою владою.
2. У шиїзмі — інститут верховного керівництва мусульманською громадою, заснований на вірі в особливу божественну благодать нащадків пророка Мухаммеда (імамів); період правління імама.