ілюмінатор

ІЛЮМІНА́ТОР, -а, чол. рід. 1. Герметично закрите кругле або прямокутне вікно на судні, літальному апараті, космічному кораблі тощо, призначене для природного освітлення внутрішніх приміщень і огляду назовні.

2. заст. Те саме, що ілюміна́ція; світлове оздоблення, освітлення вулиць, будівель тощо з нагоди свята.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |