ілокація

[ilokɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ІЛОКА́ЦІЯ, іменник жіночого роду.

  2. 1. У мовознавстві та логіці — мовленнєвий акт, який одночасно є висловлюванням і дією (наприклад, обіцянка, наказ, твердження); акт говоріння, що має певну комунікативну силу.

  3. 2. Рідко, спец. Розташування, місцезнаходження чого-небудь; локація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ілокація, р. ілокації, д. ілокації, з. ілокацію, о. ілокацією, м. ілокації, к. ілокаціє

Більше записів