ілогічний, прикметник.
1. Який суперечить законам логіки; нелогічний, безглуздий, абсурдний.
2. Який не має внутрішньої послідовності, зв’язності; непослідовний, суперечливий.
Словник Української Мови
Буква
ілогічний, прикметник.
1. Який суперечить законам логіки; нелогічний, безглуздий, абсурдний.
2. Який не має внутрішньої послідовності, зв’язності; непослідовний, суперечливий.
Відсутні