ІЛЛІРИ́ЗМ, -у, чол.
1. Культурно-національний та політичний рух серед південних слов’ян (переважно хорватів) у 30–40-х роках XIX століття, що мав на меті об’єднання всіх південнослов’янських земель на основі спільної мови та культури, використовуючи ідею спільного іллірійського походження.
2. Сукупність ідей, поглядів і літературно-мовної практики, характерних для цього руху, зокрема створення єдиної літературної мови на основі штокавського діалекту.