іліада

ІЛІА́ДА, и, жін.

1. Давньогрецька епічна поема, автором якої вважають Гомера, що описує події Троянської війни, зокрема гнів Ахілла та його наслідки.

2. перен. Розповідь або опис низки складних, драматичних подій, сповнених страждань, боротьби чи тривалих випробувань; довга й заплутана історія.

Приклади вживання слова

іліада

Приклад 1:
до н. е. Ця подія оспівана Гомером у поемі «Іліада». 4 Ігумен п о м е р…— Йдеться про смерть ігумена Покров- ського колегіального монастиря в Харкові Констянтина Бродського, що сталася 28 жовтня 1763 р.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Потім вже після смерті Руданського, коли його рукописи щасливим случаєм дістались у Київ, вся «Іліада» була передана в 1874-75 рр. в редакцію «Правди», але та редакція довго уперто не хотіла печатати її, а коли, після многократних запитать (між іншим, і через мене), почала печатати, то з перервами по правді досадними, так що дотягла аж в 1877 р. тілько до IX рапсодії.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”