Значення
-
ІЛЕ́УС, -у, чол., мед. Те саме, що непрохі́дність кише́чнику; заворот кишок. Стан, при якому порушується проходження вмісту по кишковому тракту внаслідок механічної перешкоди або порушення перистальтики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ілеус, р. ілеусу, д. ілеусові, з. ілеус, о. ілеусом, м. ілеусі, к. ілеусе