ілеус

ІЛЕ́УС, -у, чол., мед. Те саме, що непрохі́дність кише́чнику; заворот кишок. Стан, при якому порушується проходження вмісту по кишковому тракту внаслідок механічної перешкоди або порушення перистальтики.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |