Ілеостаз, -у, чол., мед. Затримка або припинення просування вмісту тонкої кишки (хімусу) внаслідок порушення її перистальтики, механічної перешкоди чи інших патологічних станів; різновид кишкової непрохідності.
ілеостаз
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |