Ілатив, -а, чол. лінгв. Відмінок у деяких мовах (наприклад, фінській, естонській), що вказує на рух усередину чого-небудь, напрямок дії всередину об’єкта; відповідає на питання «у що?», «в кого?».
ілатив
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |