іконостас

1. У православному та греко-католицькому храмі — стіна з іконами, що відокремлює вівтар від решти приміщення церкви.

Приклади вживання

Приклад 1:
пальцем вистукуючи павзи, сам прочитав те, що Пилипові згодом запам’яталося, — хоча не виключене, що деякі, може, навіть найголовніші відтінки чи то від часу, чи то від запитів доктора Ковжуна, котрий присікався до Пилипа, аби той йому підтвердив, що Мартина сукня — це викапаний іконостас з Мукачівського манастиря, вступили в інші сполуки з мозку, переінакшивши первісний стрижень, і саме тому й запам’яталися, — як: Звучання Мартиної сукні за Блажковим структурним сонетом. Назва, не конче назва.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |