ІКОНО́МЕТР, -а, чол. 1. Прилад для вимірювання відстаней або кутів на іконах, фресках чи інших творах сакрального мистецтва з метою визначення їхніх пропорцій, композиційних особливостей або автентичності.
2. У церковному будівництві та іконописі — шаблон або лінійка зі спеціальною шкалою, яка використовується для точного перенесення розмірів і пропорцій канонічних зображень на нову основу.