1. У давньогрецькій міфології — син Дедала, який загинув, наблизившись на крилах із пір’я та воску до Сонця, від променів якого віск розтанув, і юнак упав у море.
2. перен., книжн. Людина, яка прагне до високої, але недосяжної мети, часто ризикуючи життям або добробутом; відчайдушний мрійник, сміливець.