1. Фонетичне явище в українській мові, що полягає у вимові ненаголошеного голосного [е] як [и] або наближеного до [и] звука в певних позиціях, зокрема після м’яких приголосних (наприклад, «село» вимовляється як [сило]).
Словник Української Мови
Буква
1. Фонетичне явище в українській мові, що полягає у вимові ненаголошеного голосного [е] як [и] або наближеного до [и] звука в певних позиціях, зокрема після м’яких приголосних (наприклад, «село» вимовляється як [сило]).