Словник Української Мови
Буква
ігнорувати (недоконаний вид, перехідне).
1. Свідомо не зважати на кого-, що-небудь, не брати до уваги, нехтувати кимсь, чимсь. Ігнорувати зауваження. Ігнорувати чиюсь думку.
2. Ухилятися від спілкування, знайомства, зустрічі з ким-небудь; демонстративно не помічати когось. Він почав ігнорувати своїх колишніх друзів.
Приклад 1:
Ігнорувати Пастернака. Зневажати Вознесенского.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Але не можна при цьому ігнорувати питання маФ теріальноФтехнічного забезпечення (операційна досконалість) чи функціональності продукту (лідерство за продуктами). Для того, щоб підтримувати певні стандарти у цих сферах діяльФ ності, в BSC необхідно ввести відповідні показники; 396 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ•• кількісне визначення.
— Котляревський Іван, “Енеїда”