1. Стос. до ігнорування; який нехтує ким-, чим-небудь, не зважає на когось, щось; зневажливий, нехтувальний.
ігноровний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до ігнорування; який нехтує ким-, чим-небудь, не зважає на когось, щось; зневажливий, нехтувальний.
Відсутні