іфіс

І́ФІС, іменник, чоловічий рід, власна назва.

1. У давньогрецькій міфології — ім’я кількох персонажів, зокрема юнака, який наклав на себе руки через нерозділене кохання, або батька Евріали, одного з учасників походу аргонавтів.

2. Рід морських риб родини іфісових (Iphisiidae), що мають видовжене тіло та живуть у тропічних і субтропічних водах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |