ідилічність

Властивість або якість за значенням ідилічний; безтурботність, спокій, умиротворення, що нагадують ідилію.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зовсім утихомирений, повний тихих, безтурботних радощів, Лаговський спробував написати вірші про своє, хоч безнадійне, та щасливе через його ідилічність кохання. Жодних путніх віршів, правда, не вийшло: писалося щось таке через лад наївне, що навіть маленькому школяреві сором було б таке писати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |