1. Прикметник, що вказує на належність ідолові (статуї язичницького божества); властивий ідолові, пов’язаний з ним. Наприклад: *ідолів вівтар*, *ідолів погляд*.
Приклади вживання слова
ідолів
Приклад 1:
Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май же всіх цивілізацій минуло го він належить до найшано- ваніших ідолів. Підкреслюю: «Чому ж ти не сказала рані ше?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Найперше поставив ідола Перуна, найстаршого, у Києві-городі на тому місці, де тепер церква Святого Ва- силія, і в інших місцях ставив ідолів, котрим імена нижче описані, чинячи їм жертви, честь і вшанування, немов Богу. Так само і людям всім нака- зував під загрозою строгого покарання жертви їм приносити і за богів їх a 169b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
М. Гальковський відносив створення протографа тексту про ідолів до другої половини XVII ст. 846, проте наявність даного сюжету у володи- мирівській агіографії дозволяє поглибити його історію до першої поло- вини цього століття, а можливо, й дещо далі.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
