Значення
-
Ідмон, -а, чол. 1. У давньогрецькій міфології — віщун, син Аполлона та Астерії, учасник походу аргонавтів, який передбачив загибель багатьох із них.
-
У зоології — рід отруйних змій родини гадюкових (Viperidae), поширених у Північній Африці та на Близькому Сході.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідмони, р. ідмон, д. ідмонам, з. ідмон, о. ідмонами, м. ідмонах, к. ідмони