Значення
-
ІДІОКІНЕ́З, у, чол., спец. Здатність живої системи (організму, клітини тощо) до самостійного, внутрішньо зумовленого руху або зміни, що не залежить від зовнішніх подразників; саморух.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідіокінез, р. ідіокінезу, д. ідіокінезові, з. ідіокінез, о. ідіокінезом, м. ідіокінезі, к. ідіокінезе