**ІДІОХРОНІ́Я**, ї, жін., спец. Власний, притаманний лише певному об’єктові, явищу або процесові часоплин; внутрішній ритм існування та розвитку, що не збігається із загальноприйнятим хронологічним виміром.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
**ІДІОХРОНІ́Я**, ї, жін., спец. Власний, притаманний лише певному об’єктові, явищу або процесові часоплин; внутрішній ритм існування та розвитку, що не збігається із загальноприйнятим хронологічним виміром.