Значення
-
ІДІОФОН, -а, чол. 1. Музичний інструмент, у якого джерелом звуку є саме тіло інструмента (а не струна, мембрана чи стовп повітря); звук утворюється внаслідок вібрації всього матеріалу, з якого виготовлено інструмент (наприклад, ксилофон, трикутник, тарілки, дзвони, маракаси).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідіофон, р. ідіофона, д. ідіофонові, з. ідіофон, о. ідіофоном, м. ідіофоні, к. ідіофоне