**ідеохроматизм**, -у, чол. 1. У психології та фізіології — здатність кольорового зору, що полягає у сприйнятті кольору як невід’ємної властивості предмета, незалежно від умов освітлення; константність кольорового сприйняття.
2. Рідко, у мистецтвознавстві — принцип або техніка в живописі, за якої колір використовується не для реалістичного зображення, а як засіб вираження ідеї, емоції чи абстрактного змісту; символічне застосування кольору.