Стос. до ідентифікування, признач. для ідентифікування; такий, що дає змогу ідентифікувати кого-, що-небудь.
ідентифікувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до ідентифікування, признач. для ідентифікування; такий, що дає змогу ідентифікувати кого-, що-небудь.
Відсутні