Значення
-
ІДЕМПОТЕ́НТ, а, чол., матем., логік. Елемент алгебраїчної структури (наприклад, групи, кільця, ґратки), який при застосуванні до нього певної бінарної операції (найчастіше додавання або множення) дає в результаті самого себе; тобто елемент a, для якого виконується рівність a ∘ a = a.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідемпотент, р. ідемпотента, д. ідемпотентові, з. ідемпотент, о. ідемпотентом, м. ідемпотенті, к. ідемпотенте