ІДЕАЛРЕАЛІЗМ, -у, чол., філос. Напрям у філософії та світоглядна позиція, що ґрунтується на визнанні первинності ідеального начала (духу, свідомості, ідей) стосовно матеріального світу, при цьому не заперечуючи об’єктивного існування реальності, яка пізнається та перетворюється людиною. Характеризується синтезом ідеалістичної метафізики з реалістичним підходом до пізнання дійсності.
ідеалреалізм
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |