1. Дія за значенням ідеалізувати; уявлення кого-, чого-небудь кращим, досконалішим, ніж воно є насправді, приписування йому позитивних якостей, яких воно не має.
ідеалізування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та любить він тую сім’ю рівною, спокійною прихильністю, без експансивностей, без непотрібного ідеалізування, без ходульних страстей, без драматизування своїх відносин, без давнішого копирсання в усіх відтінках тих відносин. Чується він у тій сім’ї вільно, не як гість, через те охоче туди й учащає.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |