ІДА́ЛЬГО, невідм., ч. р. 1. Дрібний або середній іспанський дворянин, шляхтич, що походив зі старовинного роду, часто збіднілий, але який пишався своїм походженням та привілеями.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
ІДА́ЛЬГО, невідм., ч. р. 1. Дрібний або середній іспанський дворянин, шляхтич, що походив зі старовинного роду, часто збіднілий, але який пишався своїм походженням та привілеями.