Ічиг, -а, чол. рід. 1. етн. Традиційне взуття кримських татар та деяких інших тюркських народів: високі чоботи з м’якої шкіри (найчастіше сап’яну) без твердих підошов, які зазвичай носили в поєднанні з калошами або іншим взуттям для виходу на вулицю; сап’янові чобітки. 2. спец. Різновид легкого шкіряного взуття, що використовується як елемент національного костюма або сценічного вбрання.
ічиг
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |