іч

Значення

1. ІЧ, частка, власна назва. Уживається в українській мові як складова частина деяких власних назв (здебільшого географічних об’єктів, назв населених пунктів), що походять з інших мов, або як самостійний топонім. Наприклад, у складі назв типу Білгород-Дністровський (історична назва Аккерман), де іч може виступати як формант, або в назвах, запозичених із тюркських мов (пор. Керкінітида). У сучасному вжитку фіксується переважно в історичних та етнографічних контекстах.