ібн

[ibn] Частка

Буква:І

Значення

  1. ІБН, невідм., ч. Складова частина арабських, тюркських та деяких інших східних чоловічих імен, що вказує на походження від батька; син (когось). Уживається між власним ім’ям та ім’ям батька (напр., Ахмед ібн Абдулла — Ахмед, син Абдулли).

Більше записів