І́БЛІС, іменник чоловічого роду, власна назва.
1. В ісламській теології та космології — назва диявола, сатани; джин, який відмовився вклонитися першій людині Адаму за наказом Аллаха, за що був проклятий і скинутий з раю; спокусник людей, очільник злих духів (шайтанів).
2. У переносному значенні — уособлення зла, спокуси, підступності; лукавий, диявол, сатана.