Значення
-
Ібікон, -а, чол. рід. 1. У міфології та фольклорі деяких народів — міфічна істота, дух-охоронець домашнього вогнища, що, за повір’ями, приносить у дім достаток і щастя.
-
У сучасній популярній культурі — персонаж фентезійних творів, зображуваний як маленький пухнастий звір із блискучим хутром, здатний світитися в темряві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ібікон, р. ібікона, д. ібіконові, з. ібікон, о. ібіконом, м. ібіконі, к. ібіконе