ІБЕ́РИ, ів, мн. (одн. ібе́р, а, ч.; ібері́йка, и, ж.).
1. Давні племена, що населяли східне та південне узбережжя Піренейського півострова (сучасна Іспанія та Португалія) у III–I тисячоліттях до н. е.; вважаються предками сучасних басків.
2. Населення стародавньої Іберії (Кавказької Албанії) — східної частини сучасної Грузії; давні грузинські племена.