Значення
-
Іа́мос, -а, чол. рід. 1. У давньогрецькій поезії та метриці — віршовий розмір, що складається з ямбічних стоп; ямбічний вірш. 2. У візантійській гімнографії — жанр літургійної поезії, строфа, що виконується як рефрен або самостійний спів у каноні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іамос, р. іамоса, д. іамосові, з. іамоса, о. іамосом, м. іамосі, к. іамосе