гижа

1. (діал.) Тонка, гнучка гілка, прут, лоза; розга.

2. (діал.) Дрібний, рідкий хмиз, гілля для розпалювання вогню.

3. (діал., перен.) Струнка, тонка людина (перев. про дівчину).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |