гижа

[ɦɪʒɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Тонка, гнучка гілка, прут, лоза; розга.

  2. (Ботаніка) –

    (діал.) Дрібний, рідкий хмиз, гілля для розпалювання вогню.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Струнка, тонка людина (перев. про дівчину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гиж, р. гижа, д. гижеві, з. гиж, о. гижем, м. гижеві, к. гиже

Більше записів