Значення
- (Лінгвістика) –
(Про людину) такий, що має кремезну, міцну статуру; присадкуватий, дужий.
- (Лінгвістика) –
(Перен., розм.) важкий, громіздкий, незграбний на вигляд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гирюватий, р. гирюватого, д. гирюватому, з. гирюватого, о. гирюватим, м. гирюватім, к. гирюватий