1. (Про людину) такий, що має кремезну, міцну статуру; присадкуватий, дужий.
2. (Перен., розм.) важкий, громіздкий, незграбний на вигляд.
гирюватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) такий, що має кремезну, міцну статуру; присадкуватий, дужий.
2. (Перен., розм.) важкий, громіздкий, незграбний на вигляд.
Відсутні