гирло

1. Місце впадіння річки в море, озеро або іншу річку; кінцева частина річища, що безпосередньо прилягає до цього місця.

2. Вузька морська протока, що сполучає лиман, озеро або затоку з морем.

3. Розширений кінцевий отвір чого-небудь (наприклад, вулкана, гармати тощо).

Приклади вживання слова

гирло

Приклад 1:
У давнину ж обидві ріки текли майже паралельно, кожна з них мала своє гирло, тому їх називали ріками-близнюками. Мілкуватий Євфрат (його середні глибини не перевищували 2—3 м) менш повноводний, ніж Тігр, спокійно ніс свої голубуваті води й був придатніший для судноплавства.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
II Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє, Синє море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило. «А нуте, хлоп’ята, На байдаки!
— Семенко Михайль, “Кобзар”