Словник Української Мови
Буква
1. Переставати жити, вмирати, зазнавати смерті (переважно про багатьох, масово або трагічно).
2. Зникати, переставати існувати, руйнуватися, нищитися (про предмети, явища, почуття тощо).
3. Марно витрачатися, втрачатися, йти на непотріб (про час, сили, можливості та інше).
Приклад 1:
У його реалістичних, самобутніх соціально-психологічних творах постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ — початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб. До видання увійшли новели та оповідання В. Стефаника.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Йому б красуватися та пишатися, як квiтцi пiд теплим сонечком, а от же мусить гинути. I дедалi Зiньковi все жалчiше та жалчiше Левантини було.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”