гилун

[ɦɪlun] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Те саме, що гілун — гнучка, тонка гілка дерева, особливо верби; лозина, прут.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Висока, тонка, гнучка людина; довгий, худий чоловік.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Про щось довге, тонке та гнучке (наприклад, про струмінь води).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гилуни, р. гилуна, д. гилунові, з. гилуна, о. гилуном, м. гилуні, к. гилуне

Більше записів