гиль

[ɦɪlʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Густа, важкопрохідна чаща, хащі, нетрі; зарості колючих кущів або густого лісу.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен.) Заплутана, складна ситуація; безвихідь, халепа.

  3. (Ботаніка) –

    (у спеціальній термінології) Рідкісне позначення для певного виду заростей або зарослої ділянки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гиль, р. гиля, д. гилеві, з. гиль, о. гилем, м. гилеві, к. гилю

Більше записів