гикавка

[ɦɪkɑʋkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Медицина) –

    Гикавка — рідкісне діалектне позначення ікоти, мимовільного спазматичного скорочення діафрагми, що супроводжується характерним різким звуком.

  2. (Техніка) –

    Гикавка — у західних говірках, зокрема гуцульських, — пристрій у вигляді гачка або дерев’яної вилкоподібної деталі на ярмі, за допомогою якої запрягають додаткову (третю) пару волів у воза.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гикавка, р. гикавки, д. гикавці, з. гикавку, о. гикавкою, м. гикавці, к. гикавко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘гикавка’ походить від дієслова ‘гикати’ (ікати), що означає видавати характерні звуки при гикавці. Воно пов’язане з праслов’янським коренем, який відтворює звуконаслідувальний вигук. У ботаніці ‘гикавка’ (також ‘гикавка сіра’) — це рослина, яку використовували в народній медицині для лікування нервових розладів, зокрема гикавки. Ця назва виникла через її застосування проти гикавки.
Споріднені слова:гикати, ікавка, гикавиця

Більше записів