гикавка

Гикавка — рідкісне діалектне позначення ікоти, мимовільного спазматичного скорочення діафрагми, що супроводжується характерним різким звуком.

Гикавка — у західних говірках, зокрема гуцульських, — пристрій у вигляді гачка або дерев’яної вилкоподібної деталі на ярмі, за допомогою якої запрягають додаткову (третю) пару волів у воза.

Приклади:

Приклад 1:
На Ясельського напала гикавка. Спочатку тиха і довга, а далі голосніша й частіша.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”