гик

1. Горизонтальна дерев’яна або металева балка, що з’єднує щоглу з бушпритом на вітрильному судні та слугує для кріплення снастей.

2. У переносному значенні — людина, захоплена технологіями, комп’ютерами, науковою фантастикою, відеоіграми або іншими специфічними сферами, яка глибоко занурюється в деталі та тонкощі предмета свого інтересу.

Приклади вживання

Приклад 1:
– Гм,- му­гик­нув Грицько.- От, дивіться, ко­ли не здурів па­ру­бок… З кру­гу спив­ся! Розмова про Чіпку на цім обірва­ла­ся.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |