гидота

[ɦɪdotɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Міфологія) –

    Власна назва персонажа з української міфології, злого духа, що насилає на людину огиду до їжі, викликає нудоту та блювання.

  2. (Психологія) –

    (заст.) Те саме, що огида; відчуття сильного неприйняття, огиди, нудоти; щось дуже неприємне, бридке, що викликає таке відчуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гидота, р. гидоти, д. гидоті, з. гидоту, о. гидотою, м. гидоті, к. гидото

Більше записів