гидь

[ɦɪdʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Фольклор) –

    (у народній творчості) Фантастична істота, злий дух, чорт; втілення зла, нечистої сили.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, розмовне) Про людину, яка викликає відразу, огиду своїми вчинками або якостями; негідник, покидьок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гидь, р. гиді, д. гиді, з. гидь, о. гиддю, м. гиді, к. гиде

Більше записів