1. Тонкий металевий стрижень із загостреним кінцем та шляпкою, призначений для з’єднання або кріплення деталей (переважно дерев’яних) шляхом забивання.
2. Тверда рогова пластинка, що вкриває кінцеву фалангу пальця у людини та деяких тварин; ніготь.
3. (переносне значення) Найважливіша, центральна частина чого-небудь, суть, основа (наприклад, “гвоздь програми”, “гвоздь виставки”).
4. (заст., діал.) Виступаюча металева частина підкови, що забезпечує зчеплення копита коня з поверхнею.