гваякол

[ɦʋɑjɑkol] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, метоксифенол, що є безбарвною або жовтуватою рідкою речовиною з характерним запахом, отримувана з креозоту букового дьогтю або синтетично; використовується як реагент у хімічному аналізі, антиоксидант та проміжний продукт у синтезі ліків, барвників і парфумів.

  2. (Медицина) –

    (у фармакології) Лікарський засіб на основі цієї речовини, що застосовувався раніше як відхаркувальний та антисептичний препарат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гваякол, р. гваяколу, д. гваяколові, з. гваякол, о. гваяколом, м. гваяколі, к. гваяколе

Більше записів